События нового романа Андрея Куркова и Юрия Винничука разворачиваются сразу в трех исторических пространствах: Крестовый поход 1111 года, описанный в Хронике рыцаря Ольгерда из Галича, предчувствие и начало Второй мировой войны во Львове и Кракове, а также нынешнее время. Кто такая Дева и почему за ней охотятся вот уже несколько столетий подряд, кем на самом деле является черный археолог Олег, а главное – куда ведут двери, которые можно открыть только ключами Марии? Об этом узнаете на страницах одного из самых ожидаемых романов современной украинской литературы последних лет.

Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне — куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.

В романе «Приятель покойника» главный герой ищет наемного убийцу, чтобы заказать… собственное убийство. Казалось бы, все предусмотрено. Однако последствия его решения оказались драматическими и неожиданными (а иначе у Куркова не бывает).

Ранней весной 1919 года у Самсона Колечко во время уличного погрома казаки зарубили отца, ему самому отсекли ухо. В Киеве беспорядки, город снова захвачен большевиками, но они почти не контролируют ситуацию. Горожан грабят настоящие и фальшивые красноармейцы, по окраинам Киева то и дело хозяйничают банды всевозможных атаманов — Зеленого, Григорьева, Струка… Выживать становится все сложнее. По стечению странных обстоятельств — благодаря письменному столу покойного отца — Самсона Колечко берут на службу в милицию. Это дело для него совершенно новое, однако он сразу, недолго думая, начинает расследовать преступления — те, что совершают приквартированные к нему красноармейцы. Расследования...

Для тех, кто любит веселый розыгрыш, для фантазеров и выдумщиков написаны эти забавные и поучительные истории из жизни чепухоносиков.

«Щоденник Майдану та Війни» — це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції — це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні — до листопада 2014 року, включаючи окупацію Криму, і далі — початок і розвиток Євромайдану, наступних подій. Нині ж він доповнений записами автора про перипетії на сході України, роз­думами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас чотири останні роки... «Щоденник Майдану» був перекладений і опублікований багатьма мовами — англійською, німецькою, французькою, японською та іншими. І осьі у видавництві «Фоліо» вийшла...

21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас — до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському...

...У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє — пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого — сепаратисти. Головна турбота Сергійовича — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл — всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з...