[img]https://i122.fastpic.org/big/2023/0912/e4/fb4b7a6741d9e6852821943b301654e4.png[/img] У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу автор розглядає основні аспекти взаємодії української літератури XVII–XVIII століть із філософією. Зокрема, він аналізує цілу низку таких важливих для розуміння природи літератури понять, як «образ» чи «наслідування», різні форми існування філософії в ділянці літератури, жанри, що перебувають на межі філософії та літератури, порушує питання барокової біблійної герменевтики, літературної традиції тощо.

Панас Мирний – псевдонім Панаса Яковича Рудченка, класика вітчизняної літератури, громадського і культурного діяча, видавця, фольклориста. Саме йому судилося стати засновником і одним із найвидатніших представників української психологічної прози. В історію української літератури видатний письменник Панас Мирний (—1920) увійшов як майстер психологічної прози.

Григорий Саввич Сковорода (1722–1794) – выдающийся украинский мыслитель, один из самых загадочных христианских философов мира, чьи произведения и сегодня привлекают внимание читателей, которые стремятся приблизиться к глубинным истокам «странствующего философа» и понять всю непостижимую мудрость его мистики.

До книги ввійшли 45 есеїв, які вперше побачили світ у 2012—2013 роках на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». У них автор порушує цілу низку питань, важливих для кожної людини: щастя, свобода, любов, правда, поезія, самотність… А героями есеїв є і добре відомі всім класики, зокрема Сковорода, Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Гоголь, Драгоманов, Франко, Леся Українка, Кобилянська, Винниченко, Хвильовий, Йогансен, Маланюк, Довженко, Яновський, і куди менше знані автори: Кримський, Шпол, Буревій, Чернов, Теліга, Лівицька-Холодна й інші. Написані в яскравій публіцистичній манері, ці «уроки» незаперечно свідчать про одне: українська літературна...

Панас Мирний – псевдонім Панаса Яковича Рудченка, класика вітчизняної літератури, громадського і культурного діяча, видавця, фольклориста. Саме йому судилося стати засновником і одним із найвидатніших представників української психологічної прози. В історію української літератури видатний письменник Панас Мирний (—1920) увійшов як майстер психологічної прози.

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843) – перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вилив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Беручи свої сюжети «виключно з життя народного», скаже перегодом Іван Франко, Квітка-Основ’яненко на ціле десятиліття випередив відповідні твори письменників «натуралістів»: Жорж Занд, ІванаТургенєва, Федора Достоєвського та інших. Так чи ні, а нова українська література багатьма своїми рисами...

Хыждеу, Хашдеу, Александру (1811, с. Кристинешти в Бессарабии, — 1874, там же), молдавский писатель и учёный. Писал на русском языке. Отец Б. П. Хашдеу. Окончил юридический факультет Харьковского университета (1830). Наряду с др. гуманитарными и естественными науками Х. изучал украинский и молдавский фольклор, был зачинателем молдавской фольклористики. В 1830 опубликовал статью "Две молдавские песни", затем "Румынские народные песни на русском языке" (1833), "Бессарабские литераторы" (1835) в журнале "Вестник Европы", "Телескоп". Х. — один из первых исследователей творчества украинского писателя и философа Г. Сковороды: очерк "Григорий Варсава Сковорода" (1835). Среди стихов Х. выделяется...

У монографії досліджуютьс засновкові моменти ейдології Г.С. Сковороди,а також її іконічного інування на тлі поступу європейської філософської традіції від антічності до бароко.Для історіков філософії та літератури.

[URL=http://www.imageup.ru/img270/914197/seminarii.jpg.html][/URL] Настоящее руководство - своего рода summa современной академической сковородинианы. Оно освещает свыше трех сотен тем, по которым можно писать научные исследования о жизни и творчестве Григория Сковороды (1722-1794). Кроме того, семинарий призван исполнить роль «навигатора» в «море» посвященной Сковороде научной литературы, появившейся во всем мире на протяжении двух последних веков. Пособие пригодится студентам университетов, а также профессиональным научным работникам: богословам, историкам литературы, культурологам, философам искусствоведам, языковедам, педагогам. Цей посібник –...

[URL=http://www.imageup.ru/img75/15238085.jpg.html][/URL] У монографії досліджуютьс засновкові моменти ейдології Г.С. Сковороди,а також її іконічного інування на тлі поступу європейської філософської традіції від антічності до бароко.Для історіков філософії та літератури.