Розглядаються виникнення і діяльність владних органів Давньоруської держави ІХ–ХІІІ ст. Йдеться про народження й еволюцію державності, характер і особливості княжої влади, княжі двори ХІІ–ХІІІ ст., розповідається про придворних і військових службовців у Києві та Галичі ХІІ–ХІІІ ст. Описана публічна, пропагандистська діяльність княжої служби: сходження государя на стіл, династичні шлюби, придворні розваги (співці й трубадури, бенкети, рицарські герці й лови, та ін.). Розрахована на істориків і любителів старовини.

Складова частина Південноруського ізвода кінця 13 - початку 14 ст., що звично публікується за Іпатіївським списком 15 ст., Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруському письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями. Досі в науці намає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру літопису, вказує його джерела, розкриває можливості в дослідженнях з давньоруської історії.

У книзі дається життєпис видатного державного діяча, полководця та дипломата Давньої Русі, галицько-волинського князя Данила Романовича Галицького (1201 — 1264). Він присвятив своє життя справі об'єднання східнослов'янських земель, відновленню цілісної давньоруської держави часів свого славного предка Володимира Мономаха. Життєпис створено на ґрунті великого кола вітчизняних і зарубіжних джерел і є підсумком більш ніж двадцятилітніх досліджень автора. Написана в науково-популярній формі, книжка розрахована на істориків та широкі кола любителів минувшини.

Історія може бути наукою обєктивною, живою лише тоді, коли розповідатиме про реальних людей, тих, які творили історичний процес, впливаючи на нього й відіграючи тим самим важливу роль в долі свого народу. З низки нарисів про видатних осіб читач дістане уявлення про Давньоруську державу ІХ - ХІІІ ст. у всьому розмаїтті політичного, економічного і культурного життя. Книга розрахована на широкий читацький загал.

Стаття. Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики: 3бірник наукових праць та спогадів. На пошану академіка НАН України Валерія Андрійовича Смолія. – Число 5: Історіографічні дослідження в Україні. – Ч. 1: Джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Відп. ред.: М. Ф. Дмитрієнко, Ю. А. Пінчук. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2000.

П’ятий том 15-томного видання «Україна крізь віки» висвітлює історію Галицько-Волинської Русі від початків складання її території до часів занепаду. Всім, хто цікавиться історією України.

Праця присвячена суспільно-політичному житті Давньоруської держави ІХ−ХІІІ ст., темі, недостатньо висвітленій у вітчизняній історіографії. Автор зосередив увагу на таких проблемах: виникнення і розвиток Давньоруської держави, еволюція її громадського життя, соціальна структура, органи державного і громадського управління, урядовці й міністеріали, мужі й дружинники, самоврядування на Русі, настання феодальних відносин у східнослов’янському суспільстві. Написана як для фахівців, так і для студентів. Зміст 1. Попередні зауваження (Вступ) …5 2. Початки Русі …8 3. Еволюція громадського життя …30 4. Зародження і розвиток державності …71 5. Соціальна структура, мужі й дружина …93 6....

Настоящий том — первое в отечественной и международной историографии систематическое исследование происхождения и исторических судеб династии Рюриковичей в контексте социально-политической истории Русского государства. Устанавливаются причины и особенности разветвления на отдельные династии рода Рюриковичей. Специальное внимание уделяется проблемам наследования власти в древнерусское время. Рассматривается символика государственной власти и древнейшая титулатура русских князей.

В томе ежегодника «Древнейшие государства Восточной Европы» за 2006 год исследуется восприятие пространства и времени, интерпретация и репрезентация этих представлений в средневековых письменных памятниках, принадлежаших к различным эпохам и культурным традициям. В публикуемых статьях и рецензиях выявляется специфика моделирования пространства и хронологизации времени, уделяется особое внимание взаимодействию разных систем временных и пространственных координат: дохристианских (языческих), средневековых христианских и мусульманских в их синхронном и диахроническом аспектах. Анализируются проблемы пространственной ориентации, принципы землеописания, соотношение карты и текста, а...