[img]https://i124.fastpic.org/big/2024/1022/f7/3020729d90ade441cc909172962d98f7.png[/img] «Се один із тих наших літературних діячів, котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не витрутило пера з руки, та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові», — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського. До цього ряду загублених талантів, поруч Манжури, Микола Зеров залучив Свидницького, цієї, за висловом Сергія Єфремова, «пропащої сили», підкреслюючи, що був Свидницький невдаха з невдах, претендуючи на перше місце для нього в цьому...

В книгу вошли произведения устного народного слова, стихи, рассказы, очерки писателей-кубанцев Якова Мишковского, Якова Кухаренко, Василия Мовы (Лиманского), Якова Жарко, Александра Пивня, Никифора Щербины, Ивана Вараввы, Дмитра Чуба, произведения выдающихся украинских писателей Тараса Шевченко, Марко Вовчок, черпавших из кубанской жизни темы и образы для своих сочинений, с любовью отзывавшихся об этом прекрасном казацком крае. Материалы «Казака Мамая» - очерки о писателях, художественные произведения и методический аппарат предлагаются в форме уроков литературы родного края, внеклассного и самостоятельного чтения.