Гнатюк був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. І. Франко назвав його «фено­менально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один». До видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та інше.

Двотомна праця «Галицько-руські народні легенди», видана 1902 року Науковим товариством ім. Шевченка, містить 412 легенд, з яких 148 записав сам В. Гнатюк. Отже, це був найповніший і до сьогодні неперевершений збірник легенд у слов’янській фольклористиці. До ІІ тому увійшли легенди про потойбічне життя і кінець світу, моралізаційні, філософські та жартівливі легенди, а також сатири на святі теми.

Двотомна праця «Галицько-руські народні легенди», видана 1902 року Науковим товариством ім. Шевченка, містить 412 легенд, з яких 148 записав сам В. Гнатюк. Отже, це був найповніший і до сьогодні неперевершений збірник легенд у слов’янській фольклористиці. До І тому увійшли біблійні легенди Старого й Нового Завітів, а також легенди про святих та чарівників.

Видаючи колядки мав я первісно намір помістити при першім томі опис П. Шекерика Доникового, як відбувають ся коляди у Гуцулів — що й зроблено, — а при другім томі свою розвідку про колядки. В часі друку показало ся одначе, що другий том перейшов ті розміри, які я йому визначував; щоби отже їх іще не збільшувати, постановив я розвідку відложити до полного видавництва, а тут обмежити ся на кількох увагах, що послужать поясненем методи, ужитої при етім видані.

Випускаючи у світ отею збірку колядок і щедрівок, уважаю за потрібне пояснити, як вона повстала. Колядки, а також инші пісні, записував я вже як ученик ґімназії, але очевидно не мав іще свідомости їх ваги для науки. Набрав же її аж тоді, як став студентом університету та як попрочитував великі збірники Якова Головацького й Павла убинського і рецензії на них, та познайомив ся з історією нашої етнографії на підставі праць О. Пипіна,О. Огоновського, М. Сумцова, й деяких инших дрібнїйших. Видане історичних пісень В. Антоновича й М. Драгоманова, куди заведено й колядки з історичною основою, звернуло мою увагу на їх давність. От тодї й прийшов я до думки, що варто було би видати колядки зовсім...

[URL=http://www.imageup.ru/img205/956767/ukr-narodni-viruvannya.jpg.html][/URL] 36ipкa знайомить із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. Перед читачем постає дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. Книга має науково-довіковий апарат, ілюстрації. Для викладачів, науковців, студентів, yсіx, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю. С6орник знакомит с классическими образцами украинского этнографического наследия, которое долгое время было изъято из нашей духовной жизни. Перед читателем появляется удивительный и захватывающий мир представлений наших...