Десять лет назад мой мир развалился на куски. Одной его частью – крупной, величественной – остался мир обычных, нормальных людей. А второй частью стал мир моего сына. Когда-то фраза «особенные дети» для меня не означала ровным счетом ничего. «Ну, какие-то не такие дети», – думалось мне. И вот я попал в мир удивительный и враждебный – мир родителей особенных детей. Если бы меня просили описать этот мир, я бы сказал, что там царит одно единственное слово – безысходность. Но эта книга не о ней. Это мой второй сборник рассказов, в котором особенное место занимает мой младший, особенный, сын. Здесь смех, горе, слезы, страх, боль. И радость.

Рік тому, коли Видавництво «Фоліо» презентувало на Львівському Форумі Видавців антологію «Україна очима письменників», ми оголосили про наступний проект – антологію «Україна-Європа». Ми жили в зовсім іншій країні, ніж живемо зараз. За цей рік країна пройшла нескінченно довгий шлях – від досить ситої і стабільної авторитарної держави з негативним економічним прогнозом, що поступово віддаляється від усе ще очікуваного європейського шляху, до країни, яка пережила тримісячну мирну революцію з трагічним, але переможним фіналом, втрату частини своєї території, піврічну війну на Сході, яка стала частиною плати за те, що народ відстояв європейський вектор. Зараз у нас абсолютно інша країна. Й інший...