Роман выдающегося украинского писателя В. Винниченко написан в эмиграции в 1927 году. В оформлении использованы произведения художников Феликса Валлотона и Альбера Марке. В нашей стране роман публикуется впервые.

[img]https://i123.fastpic.org/big/2024/0709/3a/fe7de30f3daaf8734089f7298d75543a.png[/img]

[img]https://i123.fastpic.org/big/2024/0709/3a/fe7de30f3daaf8734089f7298d75543a.png[/img]

Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880 — 1951) була надзвичайно складною та бурхливою. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який все своє життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що твори його довгий час було заборонено друкувати. Головний герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чо­му б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: ви­являється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що...

[img]https://i122.fastpic.org/big/2023/1217/6a/a78f0eb376244c47184d91dd47b3206a.png[/img] Вперше йде до читача роман В.Винниченка з так званого муженського циклу – «Нова заповідь». Твір, пройнятий розчаруванням у соціалістичних ідеях ленінського штибу, вибудований у жанрі детективу. «Нова заповідь» – це своєрідна спроба «розкрити очі зрячим» на їхньому шляху до можливого тоталітаризму й культу особи.

У творі, який вважають перлиною творчості Володимира Винниченка, порушено проблеми любові, миті як вічності, скороминущості людського щастя. Оповідання вперше було опубліковано в газеті «Рада» 1907 року. Ця новела — про щастя, про те, що все природне — прекрасне, подібно до спалаху любові двох молодих людей, які, ризикуючи життям, переходять кордон (обоє вони — революціонери, які виконують складне завдання). Момент їхнього щастя показаний як частка вічної симфонії природи, великого, прекрасного процесу життя. Тут мовби оживають слова Ф. Ніцше про те, що «метелики, мильні бульбашки й ті з-поміж людей, хто схожий на них, найбільше знають про щастя».

Страшно малому Гринькові самому на печі, а вдома тільки наймичка Санька. Чи прийде дівчинка йому на допомогу? Адже хлопчик стільки разів її кривдив.

Оповідання: "Віють вітри, віють буйні", "Ой, хто в лісі, озовися", "Ой випила, вихилила", "Гей, чи пан, чи пропав", "Та немає гірш нікому", "Гей, ти, бочечко!", "За Сибіром сонце сходить", "Кумедія з Костем", "Федько-халамидник", "Бабусин подарунок".

Издание на русском языке выпущено издательством Георга Мюллера (Мюнхен и Лейпциг) в 1914 году. DJVU со скана Google Books.