В книге представлены новеллы польских писателей. Это очень разные вещи: одни из них покажутся читателям сильными, выразительными, талантливыми, другие - менее самостоятельными и яркими. И это естественно, ведь сборник отражает картину молодой польской прозы конца 60-х годов, которая еще находится в творческом поиске.
В настоящем сборнике представлены очень разные рассказы: одни покажутся читателям сильными, выразительными, талантливыми, другие — менее самостоятельными и яркими. Это вполне естественно. Ведь сборник отражает реальную картину нынешнего состояния польской прозы, того ее молодого крыла, которое, стремясь поспеть за бегущим днем, само пребывает в движении и где все проникнуто жаждой дальнейшего творческого поиска...
[float=left][/float] Ця книга не є ані історією Росії й колишнього СССР, ані історією народження й падіння комунізму в цій державі, ані також підручнім компендіумом про Імперію. Це особистий звіт із подорожей, які я здійснив по величезних просторах цієї країни (чи радше - цієї частини світу), намагаючись добратись туди, куди мені дозволили час, сили і можливості. (Ришард Капусцінський) "Імперія" - це репортаж про Совєтський Союз, логіку його існування, останні дні та розпад. Автор описує жіття у різних куточках СССР, тонко передає фатум тоталітаризму. Книга розрахована на істориків, політологів, совєтологів, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.
In 1957, Ryszard Kapuscinski arrived in Africa to witness the beginning of the end of colonial rule as the first African correspondent of Poland's state newspaper. From the early days of independence in Ghana to the ongoing ethnic genocide in Rwanda, Kapuscinski has crisscrossed vast distances pursuing the swift, and often violent, events that followed liberation. Kapuscinski hitchhikes with caravans, wanders the Sahara with nomads, and lives in the poverty-stricken slums of Nigeria. He wrestles a king cobra to the death and suffers through a bout of malaria. What emerges is an extraordinary depiction of Africa-not as a group of nations or geographic locations-but as a vibrant and...
Part diary and part reportage, The Soccer War is a remarkable chronicle of war in the late twentieth century. Between 1958 and 1980, working primarily for the Polish Press Agency, Kapuscinski covered twenty-seven revolutions and coups in Africa, Latin America, and the Middle East. Here, with characteristic cogency and emotional immediacy, he recounts the stories behind his official press dispatches — searing firsthand accounts of the frightening, grotesque, and comically absurd aspects of life during war. The Soccer War is a singular work of journalism.
In 1975, Angola was tumbling into pandemonium; everyone who could was packing crates, desperate to abandon the beleaguered colony. With his trademark bravura, Ryszard Kapuscinski went the other way, begging his was from Lisbon and comfort to Luanda — once famed as Africa's Rio de Janeiro — and chaos. Angola, a slave colony later given over to mining and plantations, was a promised land for generations of poor Portuguese. It had belonged to Portugal since before there were English-speakers in North America. After the collapse of the fascist dictatorship in Portugal in 1974, Angola was brusquely cut loose, spurring the catastrophe of a still-ongoing civil war. Kapuscinski plunged right...
Ryszard Kapuscinski's last book, The Soccer War — a revelation of the contemporary experience of war — prompted John le Carre to call the author "the conjurer extraordinary of modern reportage." Now, in Imperium, Kapuscinski gives us a work of equal emotional force and evocative power: a personal, brilliantly detailed exploration of the almost unfathomably complex Soviet empire in our time. He begins with his own childhood memories of the postwar Soviet occupation of Pinsk, in what was then Poland's eastern frontier ("something dreadful and incomprehensible…in this world that I enter at seven years of age"), and takes us up to 1967, when, as a journalist just starting out, he traveled...
Сорок лет проработав журналистом в разных странах Африки, Рышард Капущинский был свидетелем двадцати восьми революций на разных концах Чёрного Континента и за его пределами. «Император» – его рассказ о падении империи Хебру Селассие I, «Шахиншах» – исследование механизма крушения режима шаха Реза Пехлеви.
Bestseller 1993 roku, tłumaczony na całym świecie. Imperium to bodaj najwybitniejsze dokonanie indywidualnego, pełnego inwencji stylu reportażu Kapuścińskiego, niemożliwego do naśladowania, a będącego niedościgłym wzorem dla największych dziennikarzy dzisiejszych czasów. Uchwycony na gorąco, w pełnych znaczeń przybliżeniach i detalu proces rozpadu Związku Radzieckiego - ostatniego imperium kończącego się stulecia.