Иллюстрация на обложке В. Провалова. [collapse collapsed title=Содержание] Геннадий Гор. Минотавр (повесть), стр. 3-77 Генрих Альтов. Клиника «Сапсан» (рассказ), стр. 78-99 Игорь Росоховатский. Каким ты вернешься? (рассказ), стр. 100-115 Георгий Гуревич. Крылья Гарпии (рассказ), стр. 116-143 Ольга Ларионова. Развод по-марсиански (рассказ), стр. 144-153 Илья Варшавский. Лавка сновидений (рассказ), стр. 154-161 Илья Варшавский. Ограбление произойдет в полночь (рассказ), стр. 162-170 Лидия Обухова. Птенцы археоптерикса (рассказ), стр. 171-182 Юрий Лоцманенко. Белый, белый...

Межзвездный аннигиляционный звездолет «Сео» совершает вынужденную посадку на третьей планете, вращающейся вокруг желтого карлика спектрального класса G2...

«Право жити» — перша книжка Юрія Лоцманенка. Авторові двадцять сім років, він інженер-конструктор, працює в одному з проектних інститутів Києва. Перше оповідання молодого фантаста було надруковано 1964 року в журналі «Зміна» (нині «Ранок»). По тому з'явилось ще кілька новел у журналах «Знання та праця», «Прапор», альманасі фантастики «Позивні Альфи Лебедя». Звичайна людина, наш сучасник у фантастичних обставинах — ось ідея більшості оповідань збірки «Право жити». Автор не висуває якихось наукових гіпотез, не прогнозує майбутній технічний розвиток людства. Зміст його оповідань становлять проблеми морально-етичні.

Високо в горах загубилося озеро. Воно сховалося на дні величезної, схожої на гігантський радіотелескоп, кам’яної чаші, оточеної з усіх боків неприступними скелями. Час від часу над озером лунають якісь дивні звуки, що піднімаються від його гладенької, наче відполірованої поверхні: сі-ло-на… сі-ло-на… Що це? Може, то голос мешканців іншої планети? Про цю та багато інших таємниць ви дізнаєтесь, прочитавши збірку оповідань “Позивні Альфи Лебедя”. До неї увійшли нові твори українських письменників-фантастів. Герої оповідань — люди високих помислів і дерзань, гострого, допитливого розуму, дослідники, будівники, справжні господарі своєї долі.

Альманах вобрал произведения известных советских фантастов, среди которых отметим «Минотавра» Г.Гора и «Крылья Гарпии» Г.Гуревича. Зарубежная фантастика представлена четырьмя разноплановыми великолепными новеллами на любой вкус таких корифеев фантастики, как Роберт Хайнлайн, Эрик Ф. Рассел (его «Абракадабра» получила премию Хьюго), Альфред Бестер и мастер триллера Роберт Блох.