Сей-шьонаґон (966 – 1017) – відома японська письменниця. Її «Записки в узголів’ї» – один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу – філософського ліричного есе, сповіді. Особливістю цього оригінального есеїстичного жанру літератури середньовічної Японії була необмежена свобода авторського письма, без будь-якого заздалегідь складеного плану – своєрідне «слідування пензлю», коли автор записував в окремих, не пов’язаних єдиним стилем, темою та сюжетом розділах (данах) особисті переживання, почуття, емоції, різноманітні роздуми, власні філософські міркування, цікаві спостереження тощо. Перекладений багатьма мовами, цей геніальний твір «золотої доби» японської...

В книгу включены знаменитые произведения японской классической литературы X–XIII вв.: занимательная «Повесть о прекрасной Отикубо», в основе сюжета которой – сказка о злой мачехе и нелюбимой падчерице, собрание дневниковых замет придворной дамы Сэй-Сёнагон «Записки у изголовья», философское повествование «Записки из кельи» Камо-но Тёмэя, а также «Записки из беседки над прудом» Ёсисигэ-но Ясутанэ. Перевод: Николай Конрад, Виктор Санович, Вера Маркова

«Записки у изголовья» (Makura no sōshi) принадлежат перу, а точнее, кисти придворной дамы и известной писательницы конца X — начала XI в. Сэй Сёнагон (ок. 966 — ок. 1025). Книга представляет собой собрание тонких и часто иронических наблюдений, афористических отрывков, дневниковых записей и пейзажных зарисовок. По изысканности литературной формы, психологической точности и богатству образного языка «Записки у изголовья» считаются жемчужиной японской средневековой художественной литературы. В отличие от широко распространённого в сети сокращённого варианта, в данный файл включёны все пропущенные фрагменты классического перевода Веры Марковой, отчего его длина увеличилась в 4 раза.