[img]https://i122.fastpic.org/big/2023/1005/08/b386a852a1c002850fc84af7611a8808.png[/img] Ця книжка, юні, друзі, поведе вас у незглибнии світ поезії Гете, Байрона, Гюго, Міцкевича та багатьох інших найбільших поетів Європи та Америки. Жили й творили вони на зламі двох віків: XVIII та XIX, двох історичних діб: феодальної та капіталістичної; овіяні волелюбним подихом Великої французької революції, задивлені в майбутнє і вирослі з минулого, вони відштовхувалися від огидного їм тогочасного світу наживи, шукаючи ідеалу на височинах людського духу та в глибинах людського почуття. Ось чому творчість більшості їх називають романтичною, а самих поетів – романтиками. Юні читачі! Полюбіть цю поезію...

[img]https://i122.fastpic.org/big/2023/1005/eb/0f6811b91a5ee719b4ec7096b908bbeb.png[/img] До цієї збірки великого польського поета входять найвідоміші його поезії різних років та уривки з поем «Гражина», «Поминки», «Конрад Валленрод» і «Пан Тадеуш».

«Pan Tadeusz», чи повністю — «Пан Тадеуш, або останній наїзд в Литві. Шляхетська історія 1811–1812 років в дванадцяти книгах, писана віршами» — найзначніший твір Адама Міцкевича, епічна поема, написана у 1832–1834 роках у Парижі, де поет жив в еміграції, і видана там же в 1834 році. Головні герої поеми, Тадеуш і Зося, представники двох шляхетських родів, що конкурують між собою — Сопліци та Горешки. Поема з романтичної ідилії (зразком для якої була ідилія Гете «Герман і Доротея») переростає у широку епічну картину, яка поєднує побутову, військову, любовну і патріотичну лінії. У поемі настільки правдиво і докладно відтворені картини життя, побуту і звичаїв польської та литовської...

«Пан Тадеуш или последний наезд на Литве» (Шляхетская история 1811-1812 годов в двенадцати книгах стихами) — знаменитое произведение мировой литературы, Адам Мицкевич написал в 1832-1834 годах «на парижской мостовой», «закрыв дверь от шума Европы» в кругу близких друзей. Поэма была задумана как сельская идиллия, но в процессе работы её рамки неизмеримо расширились, в ткань поэмы вплелась борьба Польши за освобождение — и получилась национальная эпопея.

Elektinte unu el la plej karakterizaj pecoj de la pola literaturo, Grabowski liveris al ni mirindan ĉefverkon. Traduki ĉi tiun dekmilversan poemon estis titana laboro. Grabowski faris fidelan tradukon de l’ originalo, ĝin sekvante preskaŭ laŭverse. Tiu traduko estis unu el plej elstaraj verkoj de la frua literaturo en Esperanto. La traduko de «Sinjoro Tadeo» estas granda entrepreno, preskaŭ naŭ mil versoj kun kontinuaj rimoj aabbcc, kie tute mankas epopea stilo: ĝi estas kvazaŭ romano en versoj, kun siaj mitoj, aventuroj, sinkaŝoj, trompoj, mortoj, ofendoj, venĝoj, heroaĵoj, pardonoj. Temas pri rakonto pri la vivo kaj la konfliktoj de polaj etnobeloj, kiu komenciĝas per agreso kaj murdo...

Настоящий сборник демонстрирует эволюцию русского стихотворного перевода на протяжении более чем двух столетий. Помимо шедевров русской переводной поэзии, сюда вошли также образцы переводного творчества, характерные для разных эпох, стилей и методов в истории русской литературы. В книгу включены переводы, принадлежащие наиболее значительным поэтам конца XVIII и всего XIX века. Большое место в сборнике занимают также поэты-переводчики новейшего времени. Примечания к обеим книгам помещены во второй книге. Благодаря указателю авторов читатель имеет возможность сопоставить различные варианты переводов одного и того же стихотворения.

В 96 том БВЛ вошли избранные произведения великого польского поэта Адама Мицкевича (1798–1855): поэма «Гражина», цикл «Крымские сонеты», стихотворения «Пловец», «Свитезянка», «Сон», «Воевода» и др. Имя Мицкевича, наряду с другими славными польскими именами — Коперника, Шопена, Склодовской-Кюри, — давно воспринимается как олицетворение того вклада, который внесла Польша в сокровищницу мировой культуры. В России узнали и полюбили Мицкевича без малого полтора столетия тому назад. Мицкевич был не только гением поэзии — он был воином польской и европейской демократии. Вступительная статья, составление и примечания Б. Стахеева. Перевод П. Антокольского, Н. Асеева, М. Живова,...

Тарковский А. А. Избранное: Стихотворения; Поэмы; Переводы, 1929–1979. /Вступит, статья С. Чупринина. — М.: Худож. лит., 1982.— 736 с. В книгу входят оригинальные стихотворения, поэмы, а также избранные переводы (с арабского, туркменского, армянского и грузинского языков), созданные А. Тарковским за пятьдесят лет его творческой деятельности.

«Балти́йский альмана́х» — журнал под редакцией Евгения Шкляра. Первых два номера вышли в Берлине (декабрь 1923 года, январь 1924 года). Четвёртый под названием «Балтийский альманах Аргус» летом 1924 года в Риге. Возобновлён в мае 1928 года в Каунасе. В 1930-х годах выходил с большими перерывами, от случая к случаю. Первоначальная цель — содействие культурному сближению балтийских стран. Публиковались произведения Людаса Гиры, Майрониса, Пятраса Лауринайтиса, Пятраса Вайчюнаса, переводы поэзии и прозы белорусской, латышской, литовской, финской, эстонской, разнообразные материалы о литературной и культурной жизни Латвии, Литвы, Эстонии. Кроме того, «Балтийский альманах» помещал тексты...

„Petersburg” jest fragmentem Ustępu pochodzącego z III części „Dziadów” napisanej w roku 1832 przez Adama Mickiewicza. Opisane zostały w nim początki stolicy Rosji; jak powstała, na jakich innych miastach się wzorowano podczas budowy. Co więcej, przedstawione zostało kilku mieszkańców Petersburga oraz fragment przechadzki cara wraz z dworem.